Дай відповідь на кр запитання: 1. Що являє собою п...
Erstellt am: 8. Februar 2025
Erstellt am: 8. Februar 2025
Дай відповідь на кр запитання:
Пам’ять комп’ютера — це область, що використовується для зберігання даних і програм, які виконуються. Вона складається з різних типів пам'яті, таких як оперативна пам'ять (RAM), кеш-пам'ять, постійна пам'ять (жорсткий диск, SSD).
Адреса комірки — це унікальний номер місця в пам'яті, де зберігається певне значення або об'єкт. Кожен елемент пам'яті має свою адресу, яка дозволяє програмам отримувати доступ до даних.
Покажчик — це змінна, яка зберігає адресу іншої змінної або об'єкта в пам'яті, замість зберігання самого значення. Покажчики використовуються для динамічного керування пам'яттю і передавання великих об'єктів.
Синтаксис оголошення покажчика:
cppint *p;
float
:
cppfloat *p;
Для отримання адреси змінної можна використовувати оператор &
:
cppint x = 10; int *p = &x;
Для отримання значення, на яке посилається покажчик, використовується оператор *
:
cppint x = 10; int *p = &x; int y = *p; // y = 10
Відмінності між змінними a та b:
int a; int *b;
— a
є змінною типу int, а b
є покажчиком на ціле число (тип int
).int *a; float *b;
— a
є покажчиком на ціле число (int
), а b
— покажчиком на число з плаваючою точкою (float
).Для виділення пам’яті під цілу змінну використовується оператор new
:
cppint *p = new int;
Для звільнення пам’яті, виділеної за допомогою оператора new
, використовується оператор delete
:
cppdelete p;
Для ініціалізації пам’яті, виділеної за допомогою оператора new
, можна зробити це через оператор присвоєння або безпосередньо при виділенні:
cppint *p = new int(10); // ініціалізація значенням 10
cpp*p = 5; // присвоєння значення int x = *p; // отримання значення
int *a = new int[5];
int *a = (int*) malloc(5 * sizeof(int));
delete[] a;
free(a);
a = 5;
— це неправильне, тому що a
є покажчиком, а не цілим числом.c = a;
— неправильне, оскільки c
є покажчиком на масив цілих чисел, а a
— покажчиком на ціле число.*c = a;
— неправильне, тому що *c
є значенням, а a
— покажчиком на ціле число.Інші операції правильні.
детальніше про 15 завдання
Нижче подано детальніший розбір кожної з операцій присвоювання з п. 15, з урахуванням того, як вони узгоджуються (або ні) з типами, оголошеними в коді:
cppint *a; // a – покажчик на int (але наразі не ініціалізований) float *b; // b – покажчик на float (не ініціалізований) int *c(10);// у такому синтаксисі "int *c(10)" насправді трактується // як ОГОЛОШЕННЯ ФУНКЦІЇ c, що приймає int і повертає int* // (так звана «most vexing parse»). // Тобто c НЕ є звичайною змінною-покажчиком! int d; // d – змінна типу int
Важливо! У стандартному C++ запис
int *c(10);
не створює динамічний масив і не ініціалізує вказівникc
числом 10. Насправді це оголошення функції з назвоюc
, яка приймає один параметр типуint
і повертаєint*
.
Якщо ж автор завдання припускав щось інше (наприклад, ініціалізувати покажчик адресою 10, що теж є некоректним для звичайного застосування), усе одноc
тут не виступає як «звичайна» змінна. Тож у більшості компіляторів стандартний парсер прочитає це саме як прототип функції, а не як змінну.
Розглянемо кожне присвоювання з точки зору типів і чи це викликає помилку компіляції (а також чому):
(a) a = 5;
a
оголошений як int*
(покажчик на int). Число 5
є звичайним цілочисельним літералом (типу int
за замовчуванням).(b) b = a;
b
має тип float*
, а a
має тип int*
.int
змінній типу «покажчик на float
» без явного приведення типів (касту).(c) c = a;
int *c(10);
означає, що c
— це прототип функції, а не змінна-покажчик. Тож до «c
» як до змінної ми взагалі звертатися не можемо.c
був «int*
змінною», тоді c=a;
було б коректним із точки зору типів, бо обидва — int*
. Але за стандартним тлумаченням синтаксису це не так.(d) *b = *c;
*b
(тип float&
, «посилання на float») — це те місце в пам’яті, куди вказує b
, і ми хочемо туди записати якесь float
-значення.*c
(тип мав би бути int&
, якщо c
був би дійсно int*
).float = int
у C++ дозволене — відбувається неявне приведення int
до float
.c
у нас за фактом є прототипом функції, *c
теж «не існує» як коректний вираз. У реальному компіляторі це спричинить помилку, бо c
не змінна, а функція.c
таки був покажчиком на int, то з точки зору типу «int → float» це коректне (хоч і сумнівне) присвоювання. Але оскільки в нашому конкретному коді це не так, виникає помилка.(e) *a = 3;
*a
має тип int&
(якщо a
вказує на чинну ділянку пам’яті). Присвоєння цілого значення 3
цілком відповідає типу int
.a
має бути ініціалізованим валідною адресою, інакше це призведе до runtime error. Але синтаксично помилки немає.(f) *c = a;
*c
(якщо c
був би int*
, тоді *c
є типу int&
).a
— це int*
(покажчик на int).int
(або «int&») записати покажчик (int*
). Це несумісні типи.(g) a = d;
a
має тип int*
, d
— це звичайний int
.a=5;
).(h) a = &d;
a
— int*
, &d
— адреса змінної d
, яка має тип int
.(i) b = &d;
b
— float*
, а &d
— адреса змінної d
(тип int
).a = 5;
– не можна присвоювати цілочисельний літерал у змінну-покажчик.b = a;
– не можна без касту присвоїти int*
змінній типу float*
.c = a;
– у реальному C++ c
тут узагалі функція, а не змінна, тож це некоректне присвоювання.*c = a;
– ліва частина (int) не сумісна з правою (int*).a = d;
– не можна присвоювати int
змінній типу int*
.b = &d;
– не можна присвоїти «адресу int» покажчику на float.Варіанти:
*b = *c;
– якби і b
, і c
були б дійсно покажчиками (на float
та int
відповідно), відбувся б неявний перехід int -> float
, що синтаксично дозволено. Проте реально в коді c
– це прототип функції, тож звертання *c
неможливе. Формально це теж призводить до помилки, але з дещо іншої причини (через неправильне оголошення c
).*a = 3;
– синтаксично правильно (з погляду типів: int
← int
). Логічно працює, якщо a
дійсно вказує на коректну пам’ять.a = &d;
– цілком коректне присвоювання адресу int
змінній «покажчик на int».Таким чином, якщо дивитися насамперед на класичну помилку «несумісні типи» (без глибоких нюансів про те, що таке int *c(10);
насправді), то помилкові з точки зору несумісності типів: (a), (b), (f), (g), (i).
Але оскільки в завданні явно згадано оголошення int *c(10);
, яке в реальному C++ не означає «покажчик на масив 10 елементів», а оголошує функцію, то й спроби c = a;
, *c = щось;
, *b = *c;
тощо – на практиці теж не мають сенсу і викличуть помилки компіляції.
Якщо викладач чи автор завдання мав на меті «показати, що (c) теж є змінною-покажчиком» (тобто вважати, що вони помилково написали
int *c(10);
замістьint *c = new int[10];
або щось схоже) – тоді варто врахувати, що в «чистому» C++ це не так. Але навіть у цьому випадку (c) і (d) слід розглядати окремо залежно від того, чи насправді збігаються типи.
В найкоротшій узгодженій формі:
int *c(10);
як оголошення функції – (c) та звертання до *c
у (d) також будуть помилками.